Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції
Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції
Мінестерство освіти України Київський Державний Економічний Університет Кафедра Міжнародних відносин Р Е Ф Е Р А Т на тему : “ Маахстріхська угода , новий етап західноевропейської інтеграції . “ студента 7 групи 3 курсу ФЕФ Вертелецького Д. Б. К и ї в - 1 9 9 6 В 1991 році країнами ЕС приймається Маастріська угода , суть якої
характерезує якісно новий етап в еволюції ЕС . На основі зазначеної угоди
передбачається створення економічного та валютного союзу , який має наметі
: усунути ще діючі обмеження вільного руху капіталів в Португалії та
Греції . Країни ЕC орієнтуються на прийняття заходів щодо стабілізації
грошової системи і закріплення бюджетної дісципліни , хоча проведення
економічної , грошової і валютної політики залишається прирогативою окремих
країн ; створити Европейський валютний інститут , який має готувати документи ,
заходи та інструментарій для проведення з 1999 року єдиної грошової та
валютної політики ; створити Европейський центральний банк в 1999 році , який разом з
Центральними банками держав-членів становить Европейську систему центральни
; Але новий рівень економічної інтеграції може бути досягнений лише за
умови , що країни-учасниці відповідають деяким принциповим крітеріям : стабільність цін , коли середньорічний рівень інфляції в окремій країні не
перевищує відповідного рівня в трьох країнах з найкращими показниками і
вцілому не буде вищий за 1,5 % ; внутрішній борг країни не перевищує 60 % ВВП а зовнішній - 3 % ; збалансованість процентних ставок , коли їх середньорічний рівень в
окремій країні не перевищує відповідного рівня в країнах з найкращими
показниками і вцілому не буде вищий за 20 % ; стабільність валютних курсів , коли валюта окремих країн не девальвується без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам ЕС ; Зауважимо , що на данний момент цім нормам відповідають лише ФРН ,
Франція та Люксимбург . Згідно з Маастіською угодою значно посилюється політична взаємодія
країн ЕС . Формується політичний союз з такими завданнями : провадити загальну зовнішню політику та політику в галузі безпеки ; посилювати роль Европарламенту ; провадити загальну політику в галузі юстиції та зовнішніх справ ; У цілому підводячи риску під сорокарічним перерозподілом цілей та
завдань у межах ЕС , Маастріська угода надала Союзу таких функцій : Створення та управління єдиною валютою . Координація та контроль у проведенні єдної економічної політики . Заснування та захист Єдиного ринку на засадах вільної та справедливої
конкуренції . підтримання рівності з певним перерозподілом коштів між багатими та
бідними регіонами . Підтримка законності та правопорядку . Визначення і розвиток фундаментальних прав і свобод окремих громадян . Управління зовнішньою політикою , включаючи всю галузь закордонних справ і
політики безпеки . Формування спільної оборонної політики . Як реальність формується конфедеративне співтовариство держав , що
мають єдиний парламент та уряд , об’єднане громадянство ( поряд з
національним), єдину економічну і соціальну політику з координацією
зовнішньоекономічної діяльності всіх країн учасниць . Але у процесі західноевропейської інтеграції виявилися внутрішні та
зовнішні суперечності . Головною причиною внутрішніх суперечностей є нерівномірність
госрподарського розвитку та диспропорції економічної структури за
теріторією , які доцільно розглядати в трьох аспектах : 1 ) з точки зору різниці в ресурсному потенціалі та розвитку окремих
країн ЕС ; 2 ) у межах економік кожної країни . 3 ) за регіонами Европи . Різниці в наявності і стані ресурсного потенціалу , структурі , темпах
та ріівнях економічного розвитку спричинили появу в межах ЕС двох груп
країн - економічно сильних ( ФРН , Франція , Італія , Великобританія та ін
. ) і економічно відносно слабких ( Ірландія , Іспанія , Португалія ,
Греція ) . Найбільші диспропорції в межах національних економік притаманні Італії ( високорозвинена північ та менш розвинутий південь ) , Великобританії (
відносна економічна відсталість Північної Ірландії та Уельсу ) , Франції
, Іспанії , Португалії . Згадані диспрпорції формують нерівномірний економічний розвиток
Західної Европи вцілому : найбільш розвинені ройони ЕС за величиною ВВП на
душу населення у 6 разів превищують відсталі . Існує поділ на багату північ
та бідний південь. У бідних регіонах найвищий рівень інфляції , безробіття
наявні аграрні проблеми . Функціоування ЕС як інтеграційного угрупування з єдиною
наднаціональною системою управління породжує нову групу суперчностей :
диспропорції регульованої та ринкових сфер ; суперечності між національними
та над національними органами . Актуальними для ЕС залишаються
інстуціональні проблеми інтеграції : демократичний контроль над політикою
ЕС , розподіл повноважень та функцій між органами ЕС , політика щодо
прийняття нових членів . Список використаної літератури .
|